За даними ВОЗ, у світі заїкання виявлено в 3—5 % людей. Найбільше поширено це захворювання у розвинутих країнах, де високий рівень урбанізації, забруднення атмосфери, стресів, емоційного напруження.
Заїкання виникає у дітей 2-5 років. Дуже важливо своєчасно звернути увагу на цю проблему, тому що у віці 3-7 років найкраще долаються всі мовленнєві порушення.
Заїкання — порушення темпу, ритму та плавності мови, зумовлене судомним станом м’язів мовленнєвого апарату.
Неможливо виокремити якусь одну причину заїкання, оскільки тут поєднана низка чинників. Можна виокремити основу заїкання та «поштовхи», що передують цій патології.
Причини заїкання
- невротична обтяженість батьків;
- дитячі нічні страхи, енурези, підвищена дратіливість, емоційне напруження;
- підвищена вразливість нервової діяльності, особлива чутливість до психічних травм;
- вроджена слабкість мовленнєвого апарату;
- ушкодження головного мозку в різні періоди розвитку (внутрішньоутробні, пологові травми, асфіксія, впливи у випадку різних дитячих захворювань).
Психічні та соціальні «поштовхи», що спричинюють початок заїкання
- тяжка короткочасна психічна травма (переляк, страх);
- тривалі психічні травми, спричинені неправильним виховуванням у сім’ї (розбещеність, нерівномірне виховання, виховання «зразкової» дитини);
- хронічні конфліктні переживання;
- неправильне формування мовлення в дитинстві: мовлення на вдиху, швидке говоріння, порушення звуковимови;
- перевантаження дітей молодшого віку мовленнєвим матеріалом;
- одночасне опанування в ранньому віці різних мов;
- наслідування тих, хто заїкається (це трапляється переважно зі старшими дітьми);
- переучування ліворукості;
- неправильне ставлення вчителя до дитини: надмірна суворість, вимогливість, невміння встановити контакт із учнем.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ПРИ ЗАЇКАННІ
- Режим дня.
При заїканні необхідно дотримуватися режиму дня, особливу увагу слід звернути на режим сну – не менше 8-9 годин. З метою поглиблення нічного сну використовувати теплі водні процедури (теплий душ, релаксуючі ванни: хвойні, валеріанові і т. д.), розслабляючий масаж. Перед сном при заїканні виключити активні заняття; не рекомендується дивитися телевізор і грати в різні комп’ютерні ігри. - Режим харчування.
При заїканні раціон повинен складатися з молочної, рослинної їжі, з обмеженням м’ясного білка, жирних ковбас, гострого, солоного, перченого, за винятком шоколаду, міцного чаю і кави. - Щадний охоронний режим.
Необхідно виключити життєві ситуації, які спонукають хвилюватися і багато розмовляти, що може посилити заїкання. Дітям, які страждають заїканням необхідно обмежити перегляд мультфільмів, телепередач, не вмикати телевізор, радіо, музику на високому рівні гучності, оскільки гучні звуки стомлюють нервову систему. При заїканні можливий перегляд спокійних (що не викликають сильні емоції) телевізійних програм і фільмів. При заїканні по можливості уникати скупчення людей, перебування у великих магазинах, на ринках, у ресторанах; не бажано відвідування галасливих заходів: театру, кіно, масових свят і т. д. Це чинить на дитину надмірно стимулюючий, збудливий вплив і посилює ступінь заїкання. В родині необхідно створити спокійну доброзичливу атмосферу. У поводженні з дитиною, з проблемами заїкання, будьте витримані: не потурайте примхам дитини, а вимогливість не доводьте до різкості. - Охоронний мовний режим.
Необхідно знизити мовленнєве навантаження дитини, обмежити його мовне спілкування. Не вимагати розповідей про побачене і почуте, переказу казок, розповідей, читання віршів. Бажано ставити запитання, які вимагають простих, однослівних відповідей. В будинку створити обстановку зайнятості: допомагати по дому, грати в спокійні, тихі ігри (можна мовчки ліпити, малювати, збирати конструктор і т. д.). Давати можливість пограти спокійно дитині одному, можливо в присутності дорослого: ігри без втручання дорослих, коли дитина сама коментує свої дії, знімають заїкання. Для лікування заїкання корисно проводити ігри мовчанки (тривалість 10-40 хв). Дозвілля дитини потрібно організувати так, щоб він якомога менше займався галасливими і рухливими іграми, які провокують заїкання. - Спілкування з дорослими.
Мова батьків і оточуючих дитини людей повинна бути плавною, неквапливою, на знижених тонах голосу, але ні в якому разі не по складах і не співуче. Дорослий демонструє дитині неспішний темп мовлення, спокійну інтонацію в поєднанні з неспішними рухами. Не припустимі у спілкуванні різкі і грубі окрики. Якщо дитині внаслідок заїкання важко почати говорити, допоможіть йому, промовляючи одночасно з ним початок фрази. - Прогулянка.
При заїканні рекомендується щодня бувати на свіжому повітрі. Виключити активні спортивні ігри і біг. Виключити азартні спортивні ігри, такі як командні та змагальні ігри.
МОВНЕ ДИХАННЯ ПРИ ЗАЇКАННІ
Дихальні вправи – один з популярних методів лікування заїкання. Дані вправи добре впливають на всю дихальну систему, тренують діафрагму і голосові зв’язки.
Авторська методика дихальних вправ А.Н.Стрельникової дуже добре себе зарекомендувала і застосовується для лікування всіх типів заїкання. Без нормального дихання неможливо допомогти хворому із заїканням, а це значить, що нормалізації дихання повинно бути присвячене більший час лікування, щоб подолати недугу. Дихальна гімнастика спрямована на координацію та оптимізацію дихання, як носового, так і ротового. В диханні повинна активно брати участь діафрагма, видих повинен бути тривалим. Вправи на правильне дихання проводять спочатку без мовного супроводу.
Правила виконання вправ:
- Вдих повинен бути різким і коротким, як бавовна. Думати треба тільки про вдих.
- Видих робити спокійно, без напруги і зусиль. Видих повинен бути безшумним.
- Вдих повинен завжди супроводжуватися рухами. Рухи повинні бути тільки на вдиху.
- Як рухи, так і вдих повинні проводитися в маршовому ритмі.
- Рахунок в гімнастиці на 4 (8), лічити треба не вголос, а подумки.
- Вправи на дихання можна виконувати як стоячи, так і сидячи або лежачи.
ПРОФIЛАКТИКА ЗАЇКАННЯ
У дітей спокійних заїкання спостерігається вкрай рідко, значить, особливу увагу потрібно приділяти так званим «нервовим» дітям – це загрожує розвитком мовленнєвих неврозів, і в першу чергу заїканням. Для таких дітей особливо важливо встановити твердий режим, стежити, щоб вони достатньо спали, не перевтомлювались. Треба створювати для них спокійну обстановку в сім’ї, дитячому садку або школі: діти однаково важко переживають як грубе поводження з ними, так і сварки, конфлікти між близькими. Вдома розмовляти з дитиною мало, плавно, напівголосно. Артикуляційна гімнастика проводиться для того, щоб зняти спазми, які можуть виникнути в області губ, язика, нижньої щелепи за допомогою даних вправ зміцнюються артикуляційні м’язи. Намагатися навчити дитину говорити на видиху: вдих, затримати подих, і на видиху говорити.
Ефективний такий прийом як поєднання мовлення з рухом, наприклад, кидання м’яча, відплескування, відстукування. Промовляти разом з дитиною слова пошепки, плавно, повільно. Заучування віршів, переказ текстів повинно бути в міру. Висловлювання повинні бути простими, не вимагати від дитини розгорнутих відповідей, прискорена мова виключається.
Необхідно дотримуватися обережності у мовних навантаженнях: не варто змушувати дитину багато розповідати про те, заучувати багато віршів, вчити важкі слова, складні фрази, особливо якщо у нього є ще вікові порушення звуковимови.
І тому необхідно:
- Дотримання режиму. Нічний сон не менше 12 годин і 2 години вдень.
- Харчування. Їжа повинна бути різноманітною і збалансованою: особливо вітамінами групи «В» (вітаміни цієї групи зменшують судомні рефлекси).
- Сприятливе оточення. Здорова, доброзичлива обстановка в сім’ї.
- Медикаментозне лікування. Консультація невропатолога. Загальнозміцнююче лікування дитини. Фізіотерапія, рекомендована лікарем (масаж, електрофорез, електросон, ванни і ін.)
Пам’ятка для батьків
- Якщо ваша дитина почала заїкатися, найперше встановіть правильний режим дня.
- Необхідно одразу ж обмежити мовлення дитини, тобто регламентувати «режим мовчання».
- Дозвілля дитини організовуйте так, щоб вона якнайменше брала участь у галасливих іграх.
- Протягом усього дня розмовляйте з нею спокійно, не поспішаючи.
- У мовленнєвих іграх (лото, доміно та ін.), при заучуванні віршів, прагніть досягти спокійного, плавного, неквапливого, по можливості виразного мовлення дитини.
- Якщо дитині важко почати говорити, допоможіть їй, вимовляючи разом із нею початок фрази.
- У розмові з дитиною будьте стримані, не потурайте капризам, а вимогливість не доводьте до різкості.
- У разі помітного погіршення мовлення, звертайтесь за терміновою консультацією до логопеда.