Визначення особливих освітніх потреб дитини з наданням рекомендацій
щодо організації її навчання здійснюється фахівцями інклюзивно-ресурсного
центру під час проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки
розвитку дитини.
У разі встановлення наявності у дитини особливих освітніх потреб
висновок про комплексну оцінку є підставою для складення для неї
індивідуальної програми розвитку та надання їй психолого-педагогічних та
корекційно-розвиткових послуг.
Для організації інклюзивного навчання дитини слід звернутися із заявою
до керівника закладу освіти за місцем проживання (реєстрації) дитини чи
одного з батьків.
Для зарахування дитини до інклюзивного класу (з його утворенням у
разі відсутності) до заяви додається висновок про комплексну психологопедагогічну оцінку розвитку дитини. Зазначений висновок можна отримати в
інклюзивно-ресурсному центрі за місцем проживання за результатами
проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини.
На звернення батьків керівник закладу освіти зобов’язаний створити
клас з інклюзивним навчанням та забезпечити відповідні умови для
організації інклюзивного навчання дитини з особливими освітніми потребами
з урахуванням її індивідуальних потреб і можливостей.
На підставі висновку інклюзивно-ресурсного центру впродовж двох
тижнів з моменту початку навчального процесу на учня з особливими
освітніми потребами складається індивідуальна програма розвитку (далі –
ІПР). В ІПР зазначаються відомості про особливості розвитку дитини,
додаткові освітні та соціальні потреби, в тому числі супровід асистентом
дитини, напрямки та обсяг необхідної корекційно-розвиткової роботи з
дитиною, рекомендована освітня програма та необхідність застосування
адаптацій/модифікацій навчального матеріалу. На підставі ІПР дитина
отримує психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги.
Висновок інклюзивно-ресурсного центру про комплексну психологопедагогічну оцінку розвитку дитини має рекомендаційний характер і не є
скеруванням дитини до конкретного закладу освіти.
Відповідно до статті 55 Закону України «Про освіту», батьки дитини
мають право обирати заклад освіти, освітню програму, різновид і форму
здобуття дітьми освіти відповідного рівня.
У Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх
навчальних закладах, затвердженому постановою Кабінету міністрів України
від 15 серпня 2011 р. № 872 чітко вказано, що керівник ЗЗСО на підставі заяви
батьків за підтримки відповідного органу управління освітою організовує клас з
інклюзивним навчанням, створює необхідну матеріально-технічну та
навчально-методичну базу, здійснює добір відповідних педагогічних
працівників тощо. Власник закладу освіти виділяє в установленому порядку
кошти для забезпечення безперешкодного доступу до будівель та приміщень
таких закладів дітей з особливими освітніми потребами, створення відповідної
матеріально-технічної та методичної бази.
Тобто, власник і керівник закладу освіти відповідають за організацію, стан
та якість інклюзивного навчання.
Психолого-педагогічні і корекційно-розвиткові послуги зазначені в
індивідуальній програмі розвитку надаються фахівцями із числа працівників
закладу освіти та у разі потреби – додатково залученими фахівцями, з якими
заклад освіти або відповідний орган управління освітою укладають цивільноправові договори.
Перелік фахівців, які можуть проводити додаткові психолого-педагогічні і
корекційно-розвиткові заняття, визначено у додатку 5 Порядку та умов надання
субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для надання державної
підтримки особам з особливими освітніми потребами, затвердженого
постановою КМУ від 14 лютого 2017 р. № 88.
Діти, які не отримують відповідної допомоги у закладі освіти, можуть
отримати психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги в
інклюзивно-ресурсному центрі (пункт 8 Положення про інклюзивно-ресурсний
центр, затвердженого постановою КМУ від 12.07.2017 № 545).
Відповідно до пункту 3 статті 56 Закону України «Про освіту» органи
державної влади та органи місцевого самоврядування, у підпорядкуванні яких
перебувають державні і комунальні заклади освіти, забезпечують безоплатним
гарячим харчування дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у
спеціальних та інклюзивних класах (групах).
Згідно з пунктом 4 Порядку та умов надання субвенції з державного
бюджету місцевим бюджетам для надання державної підтримки особам з
особливими освітніми потребами, затвердженого постановою КМУ від 14
лютого 2017 р. № 88, кошти державної субвенції скеровуються на придбання
спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку для осіб з особливими
освітніми потребами (не більше 35% загального обсягу субвенції).
Такі засоби закуповуються закладами освіти відповідно до Типового
переліку, затвердженого наказом МОН від 23.04.2018 № 414 (у редакції наказу
МОН від 21.06.2019 № 873, зареєстрованого у Мін’юсті 15 липня 2019 р. за
№ 783/33754).
Відповідно до п. 15 Порядку організації інклюзивного навчання у
загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 15 серпня 2011 р. № 872 (із змінами), оцінювання
навчальних досягнень дітей з особливими освітніми потребами здійснюється
згідно з критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів та обсягом і
характером матеріалу, визначеним індивідуальною програмою розвитку.
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі
загальної середньої освіти затверджено наказом Міністерства освіти і науки,
молоді та спорту України від 13.04.2011 № 329, зареєстрованим в Міністерстві
юстиції України 11 травня 2011 р. за № 566/19304.
Система оцінювання навчальних досягнень дітей з особливими освітніми
потребами повинна бути стимулюючою. Діяльність дитини оцінюється не лише
з позиції набутих знань, а насамперед – з позиції прогресивного розвитку
дитини з особливими освітніми потребами.
Витяги із протоколів засідань психолого-медико-педагогічних
консультацій з відповідними висновками і рекомендаціями, видані до
14.12.2018 р., до моменту втрати чинності наказу Міністерства освіти і науки
України, Академії педагогічних наук України від 07 липня 2004 року № 569/38
«Про затвердження Положення про центральну та республіканську (Автономна
Республіка Крим), обласні Київську та Севастопольську міські районні (міські)
психолого-медико-педагогічні консультації», чинні та є підставою для
організації навчання дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзії
та у спеціальних класах.
В діючих нормативно-правових актах не визначено термін дії витягів із
протоколів засідань психолого-медико-педагогічних консультацій, якщо в них
не зазначено термін повторного звернення для консультування.
Відповідно до Положення про інклюзивно-ресурсний центр,
затвердженого постановою КМУ від 12 липня 2017 р. № 545 (зі змінами),
повторна комплексна оцінка фахівцями інклюзивно-ресурсного центру
проводиться у разі:
переходу дитини з особливими освітніми потребами з дошкільного закладу
освіти в заклад загальної середньої освіти; переведення дитини із спеціального
закладу дошкільної освіти, спеціального закладу загальної середньої освіти,
закладу загальної середньої освіти до інклюзивної (спеціальної) групи закладу
дошкільної освіти або інклюзивного (спеціального) класу закладу загальної
середньої освіти;
надання рекомендації команди психолого-педагогічного супроводу дитини
з особливими освітніми потребами щодо наявності успіхів або труднощів у
засвоєнні дитиною освітньої програми.
Умови роботи за сумісництвом регламентовано постановою Кабінету
Міністрів України від 03.04.1993 № 245 «Про роботу за сумісництвом
працівників державних підприємств, установ і організацій» та спільним
наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та
Міністерства фінансів України від 28.06.1993 № 43 «Про затвердження
Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних
підприємств, установ і організацій» (далі – наказ № 43).
Відповідно до пункту 1 Положення про умови роботи за сумісництвом
працівників державних підприємств, установ і організацій (наказ № 43)
сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої
регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від
основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, установі, організації.
При цьому тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати 4
години на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість
роботи за сумісництвом не повинна перевищувати половини місячної норми
робочого часу.
Відповідно до пункту 4 зазначеного Положення (наказ № 43) керівники
державних підприємств, установ, організацій, їхні заступники, керівники
структурних підрозділів державних підприємств, установ, організацій та їхні
заступники не мають права працювати за сумісництвом (за винятком наукової,
викладацької, медичної і творчої діяльності).
Виходячи із зазначеного вище, директор ІРЦ має право працювати за
сумісництвом практичним психологом, вчителем-дефектологом, але поза
межами свого основного робочого часу.
Крім основної роботи й роботи за сумісництвом, працівники закладів та
установ освіти можуть залучатися до педагогічної роботи на умовах погодинної
оплати праці, яка не є сумісництвом відповідно до Положення про умови
роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і
організацій, затвердженого спільним наказом Міністерства праці України,
Міністерства юстиції України та Міністерства фінансів України від 28.06.1993
№ 43.
На відміну від роботи за сумісництвом, яка виконується лише у вільний від
основної роботи час, педагогічна робота з погодинною оплатою праці в обсязі
не більше 240 годин на рік, може виконуватися в межах основного робочого
часу працівника з дозволу керівника державного підприємства, установи,
організації без утримання заробітної плати.
Таким чином, педагогічні працівники інклюзивно-ресурсного центру (у т.
ч. і директор) окрім основної роботи та роботи за сумісництвом, можуть
залучатись до проведення корекційно-розвиткових занять з особами з
особливими освітніми потребами, які здобувають освіту в інклюзивних класах
(групах) закладів дошкільної та загальної середньої освіти, на умовах цивільноправових договорів.
Відповідно до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету
місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими
освітніми потребами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 14.02.2017 № 88 (із змінами) (далі – Порядок), кошти субвенції
спрямовуються на оплату за проведення (надання) додаткових психологопедагогічних і корекційно-розвиткових занять (послуг), що визначені
індивідуальною програмою розвитку, особам з особливими освітніми
потребами, які здобувають освіту в інклюзивних класах (групах) закладів
дошкільної та загальної середньої освіти.
Оплата праці фахівців за проведення (надання) додаткових психологопедагогічних і корекційно-розвиткових занять (послуг) здійснюється за
ставками погодинної оплати праці працівників усіх галузей економіки за
проведення навчальних занять у розмірах, передбачених для доцента або
кандидата наук, які проводять навчальні заняття з учнями шкіл, установленими
в додатку 5 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. №
1298, підвищеними на 20 відсотків за роботу з особами з особливими освітніми
потребами.
Інші виплати (підвищення за педагогічне звання, надбавки за вислугу років
і престижність педагогічної праці, інші надбавки і доплати) не зазначені у
Порядку, при оплаті праці фахівцям за проведення (надання) додаткових
психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових занять (послуг) не
здійснюються.
Посада асистента вчителя входить до Переліку посад педагогічних та
науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 14 червня 2000 р. № 963.
Відповідно до Примірного положення про команду психологопедагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі
загальної середньої та дошкільної освіти, затвердженому наказом Міністерства
освіти і науки України від 08.06.2018 р. № 609 (далі – Примірне положення),
асистент вчителя бере участь в організації освітнього процесу дитини з
особливими освітніми потребами, в розробці індивідуальної програми розвитку
такої дитини, співпрацює з батьками та вчителями щодо виконання цієї
програми, здійснює адаптацію освітнього середовища, навчальних матеріалів
відповідно до потенційних можливостей та з урахуванням індивідуальних
особливостей розвитку дитини.
Слід зауважити, що виконання зазначених функцій передбачає наявність
знань з педагогіки та психології, вміння використовувати сучасні освітні
технології та методи навчання дітей з особливими освітніми потребами.
Таким чином, у закладах загальної середньої освіти асистентами вчителів
можуть працювати особи з педагогічною освітою, на відміну від асистентів
дитини, якими можуть бути батьки, особи, уповноважені ними, або соціальні
працівники (робітники).
Згідно із частиною 1 статті 22 Закону України «Про повну загальну
середню освіту» на посади педагогічних працівників закладів загальної
середньої освіти приймаються особи, які мають педагогічну освіту, вищу освіту
та/або професійну кваліфікацію.
Відповідно до частини 5 статті 58 Закону України «Про освіту» особи, які
здобули вищу, фахову передвищу чи професійну (професійно-технічну) освіту
за іншою спеціальністю та яким не було присвоєно професійну кваліфікацію
педагогічного працівника, можуть бути призначені на посаду педагогічного
працівника строком на один рік.
Порядок атестації педагогічних працівників, встановлення кваліфікаційних
категорій регламентує Типове положення про атестацію педагогічних
працівників, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від
06.10.2010 № 930, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 грудня
2010 р. за № 1255/18550 (далі – Типове положення).
Пунктом 4.1 розділу IV Типового положення визначено перелік
педагогічних працівників щодо яких проводиться атестація на відповідність
займаній посаді з присвоєнням кваліфікаційних категорій. Посада асистента
вчителя відсутня у зазначеному переліку. Ця посада не передбачає присвоєння
кваліфікаційних категорій.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002р.
№ 1298 (із змінами) асистенту вчителя закладу загальної середньої освіти,
асистенту вихователя закладу дошкільної освіти встановлюються 10-12 тарифні
розряди.
При встановленні тарифного розряду враховуються освітній рівень
працівника, професійна компетентність, педагогічний досвід, результативність
та якість роботи, інші дані, які характеризують його професійну діяльність.
Рішення про встановлення конкретного розміру посадового окладу (ставки
заробітної плати) в межах затвердженого фонду заробітної плати відповідно до
затверджених схем тарифних розрядів (наказ МОН від 26.09.2005 № 557 «Про
впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів
працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ»),
приймає керівник закладу освіти.
Згідно із Законом України «Про повну загальну середню освіту» (стаття
24, частина 4), педагогічне навантаження асистента вчителя становить 25 годин
на тиждень.
Відповідно до законів України «Про освіту» (стаття 60), «Про повну
загальну середню освіту» (стаття 24) робочий час педагогічного працівника
включає час, необхідний для виконання ним навчальної, виховної, методичної,
організаційної роботи та іншої педагогічної діяльності, передбаченої трудовим
договором та/або посадовою інструкцією.
Норма тривалості робочого часу встановлена КЗППУ не може
перевищувати 40 годин.
Відповідно до частини третьої статті 24 Закону України «Про повну
загальну середню освіту» за роботу в інклюзивних класах (групах)
встановлюється доплата у співвідношенні до тарифної ставки 20 відсотків.
Зазначена доплата встановлюється педагогічним працівникам тільки за
години безпосередньої роботи в інклюзивних класах (групах).
Тобто, така доплата встановлюється усім вчителям та іншим педагогічним
працівникам закладу загальної середньої освіти, які працюють в інклюзивному
класі (групі), але не на все педагогічне навантаження, а тільки за години роботи
у таких класах (групах). Оскільки посада асистента вчителя вводиться в
закладах загальної середньої освіти саме для роботи в інклюзивних класах, то
таким працівникам зазначена доплата встановлюється на все навантаження за
цією посадою.
Відповідно до частини сьомої статті 26 Закону України «Про повну
загальну середню освіту» соціальні потреби учнів з особливими освітніми
потребами в освітньому процесі забезпечуються асистентом учня – соціальним
робітником, одним із батьків учня або уповноваженою ними особою.
Слід зазначити, що потреба у додатковій підтримці дитини з особливими
освітніми потребами асистентом учня визначається фахівцями інклюзивноресурсного центру та зазначається у висновку про комплексну психологопедагогічну оцінку розвитку.
Згідно з частиною шостою статті 16 Закону України «Про соціальні
послуги» від 17.01.2019 № 2671-VIII (далі – Закон) супровід під час
інклюзивного навчання відноситься до базових соціальних послуг.
Після проведення апробації та затвердження Державного стандарту
супроводу під час інклюзивного навчання зазначену соціальну послугу можна
буде отримати у відповідному порядку.