Діти рУХУ
Порушення опорно-рухового апарату.
Порушення опорно-рухового апарату – це розлад рухових функцій (наприклад, дитячий церебральний параліч у важкій формі, розсіяний склероз, захворювання кісток).
Параплегія: спинний мозок травмовано нижче шийного відділу, відтак, у дитини уражена нижня частина тіла і ноги, а також частина внутрішніх, тазових органів.
Тетраплегія: спинний мозок пошкоджений на рівні шийного відділу, унаслідок цього руки й ноги в дитини повністю або частково позбавлені чутливості та рухливості.
- ІРЦ рекомендує
- Часті запитання
- Комплексне ППО розвитку дитини
- Вступ до інклюзивної групи чи класу
- Корисні посилання
У залежності від природи порушень опорно-рухового апарату таких дітей умовно можна поділити на кілька груп:
- діти з порушеннями моторної сфери внаслідок захворювань нервової системи (зокрема, хворі на дитячі церебральні паралічі, поліомієліт);
- діти з вродженою патологією опорно-рухового апарату (зокрема, з вродженими вивихами стегна, кривошиєю, клишоногістю та іншими деформаціями стоп, аномаліями розвитку хребта (сколіоз), недорозвитком і дефектом кінцівок, аномаліями розвитку пальців кисті, артрогрипозом тощо);
- діти з набутими захворюваннями й травмами опорно-рухового апарату (зокрема, з травматичними пошкодженнями спинного мозку, головного мозку і кінцівок, поліартритом, захворюваннями скелету (туберкульоз, пухлини кісток, остеомієліт), системними захворюваннями скелету (хондродистрофія, рахіт);
- діти, які мають порушення опорно-рухового апарату спадкової етіології з прогресуючими м’язовими атрофіями (міопатія Дюшенна, невральна аміотрофія Шарко-Марі, аміотрофія Вердинга-Гоффмана тощо).
Дитячий церебральний параліч
Термін дитячий церебральний параліч об’єднує групу станів, при яких порушуються рухи й здатність контролювати положення тіла у просторі.
Дитина із церебральним паралічем не може керувати своїми рухами так само, як інші діти, вона не може навчитися самостійно сидіти, стояти, говорити і ходити. Її рухи і хода завжди відрізнятимуться від рухів і ходи інших дітей. Різноманітні рухові порушення можуть виявлятися у вигляді парезів (обмеження рухових функцій і м’язової сили), гіперкінезів (надмірних мимовільних рухів), порушень координації рухів. Церебральний параліч часто супроводжується різноманітними порушеннями мовлення, психіки, зору, слуху, інколи – епілептичними нападами. Це захворювання не прогресуюче, однак залишається стійкою причиною тяжкого фізичного стану дитини.
Форми ДЦП
Спастична диплегія — трапляється найчастіше. Вона діагностується у 40% пацієнтів, в основному у недоношених дітей. Для цього захворювання найбільш характерним є порушення роботи рук і ніг, тобто тетрапарез, проте нижні кінцівки страждають більше ніж верхні.
Геміпаретична форма ДЦП. Захворювання виникає внаслідок неправильного внутрішньоутробного розвитку, що призводить до ураження головного мозку. При цій формі порушується робота однієї з півкуль. Відтак, страждають кінцівки з одного боку.
Подвійна геміплегія — найважча форма ДЦП. Для хвороби характерні рухові порушення кінцівок та розумові розлади. Найчастіше руки страждають сильніше ніж ноги, але зустрічаються випадки ідентичного ураження. Подвійна геміплегія може бути діагностовано відразу після народження дитини. Геміплегія також може бути самостійною патологією при гострому порушенні кровообігу головного мозку.
Атонічно-астенічна форма трапляється порівняно рідко, характеризується зниженням м’язового тонусу, порушенням ко¬ординації рухів, рівноваги. Дана форма ДЦП спостерігається при переважному ураженні мозочка і мозочкових шляхів в результаті родової травми, гіпоксично-ішемічного впливу або вроджених вад розвитку. Також дана форма ДЦП може мати місце при пошкодженні кори головного мозку (а саме лобової частки).
Діти Дощу
Порушення аутистичного
спектру
Діти Всесвіту
Порушення інтелектуального розвитку.
Діти Тиші
Порушення слуху.
Діти Слова
Порушення мовлення.