Емоції-це своєрідний місток між внутрішнім світом дитини і людським оточенням. Емоційно-вольову сферу дітей потрібно розвивати і створювати для цього певні емоції. Емоції відіграють важливу роль у житті кожної дитини.
Саме емоції й почуття дають дитині змогу осмислити й розрізнити добро і зло, красиве й потворне, оволодіти здатністю регулювати власну поведінку. Власне емоційність є однією з визначних фундаментальних характеристик особистості. За своєю природою мала дитина-істота насамперед емоційна: у своїх вчинках вона керується не стільки засвоєними поняттями та правилами, скільки чуттєвими враженнями. Емоції дитини виявляються у її настрої.
Тож перед педагогом стоїть завдання формувати емоційну грамотність дитини.
Постійні спостереження за дітьми з ООП дозволяють нам припустити, що найчастіше гармонійному розвитку дитини перешкоджає емоційна нестабільність. При недостатніх емоційних контактах у дітей з ООП може спостерігатися затримка емоційного розвитку. Головні цілі розвитку емоційної сфери-навчити дітей розуміти емоційний стан (свій і оточуючих людей); дати уявлення про способи вираження власних емоцій (міміка, поза, жести і т.д.).
Пропонуємо кілька вправ-ігор для розвитку емоційно-вольоваї сфери дитини:
Вправа «Виховай свій страх».
Мета: корекція емоції страху. Дитина має до свого малюнку-страху щось домалювати, щоб він утворився добрим (намалювати посмішку, або зробити страшилку – смішною тощо). Якщо дитина боїться темряви-намалювати яскравий вогник тощо).
Коробочка щастя
Ця гра розвиває не тільки емоційно-вольову сферу, але і уяву, а так само пам’ять. Добре було б, щоб ви разом з дитиною створили свою «коробочку щастя». Туди складіть все, що змушує дитину почувати себе щасливою. Важливо, щоб були задіяні всі п’ять почуттів: нюх, зір, дотик, слух, смак.
Наприклад:
смак – шоколад;
нюх – запах троянди;
слух – спів пташок;
зір – вдалий малюнок;
дотик – обійми близьких.
Обговоріть з нею свої емоції і те, що їх викликає. Цю «коробку щастя» можна постійно наповнювати, і створити не тільки в уяві, а і практично.
Гра «Лагідні лапки»
Мета: зняття напруги, зниження агресивності, розвиток чуттєвого сприйняття та емоційного комфорту.
Дорослий підбирає 6-7 дрібних предметів різної фактури: шматочок чогось м’ягенького, пензлик, скляний флакон, намиста, вату. Все це викладається на стіл. Дитині пропонується оголити руку по лікоть: дорослий пояснює, що по руці ходитиме звірок ласкавими лапками. Треба з закритими очима відгадати який предмет торкався до руки (описати словами та, які емоції викликають). Варіант гри: «звір» буде торкатися до щоки, коліна, долоні. Можна помінятися з дитиною місцями.
Вправа «Закінчи речення»
«Я злюся, коли …»
Мама радіє, коли…»
«Мама злиться, коли …»
«Я веселий, коли..»
«Мій друг гнівається, коли…» і так далі.
«Мені страшно,коли…»
«А тепер закриємо очі і знайдемо на тілі місце, де у тебе живе злість, радість, страх та інші емоції. Які ці почуття?Якого вони кольору? Перед тобою стоїть склянка з водою і фарби, пофарбуй воду в колір, який найбільше відображає твій емоційний стан.
“Погода змінилася”
Дитині пропонуємо уявити собі, як раптом, несподівано для всіх, закінчився дощ і виглянуло яскраве сонечко. І це сталося так швидко, що навіть горобці здивувалися. Далі запитуємо у дитини що з нею сталося, коли вона уявляла собі такі несподівані зміни в погоді, і які відчуття наповнювали до і після.
Вправа «Смайлик»
Варто разом проговорити, коли такі емоції виникають у дитини.