Ви зауважили, що ваш малюк не реагує на своє ім’я, не хоче спілкуватись, виконувати ваших прохань, має дивну поведіну, яка відрізняється від поведінки інших дітей, не любить та не потребує тактильного контакту з близькими людьми? Перелік особливостей поведінки можна продовжувати. І ці особливості є підставою для того, щоб звернутись до фахівців за роз’ясненнями та допомогою. Бо може статись так, що у вашого малюка аутизм…
Що ж таке аутизм?
Слово «аутизм» в перекладі означає «всередині себе». Термін був введений в медицину близько ста років. Аутизм – це стан, який характеризується порушеннями соціальної поведінки та взаємодії з оточуючими, порушеннями сенсорного сприйняття довкілля, особливостями мовленнєвого розвитку, містить певні проблеми з рухом та розвитком дрібної мотори. Фахівці вважають більш правильним використовувати термін не «аутизм», а «розлад аутистичного спектру (РАС)». Чим раніше у дитини розпізнають ознаки РАС, чим швидше батьки звернуться до фахівців (сімейний лікар, невролог, психіатр, фахівці ІРЦ) по допомогу, тим швидше розпочнеться корекційна робота, тим краще дитина соціалізується у світі.
Як розпізнати РАС у ранньому віці дитини?
Які особливості поведінки дошкільника чи навіть немовляти у ранньому віці мають стурбувати батьків? На що варто звернути більшу увагу ?
- Якщо до року дитина:
- мало посміхається,
- не дивиться в очі оточуючих,
- не відгукується на своє ім’я,
- практично не реагує на прояви ніжності,
- не любить бути на руках,
- мало або зовсім не вигукує звуки та не лепече, або, навпаки, кричить і плаче,
- дуже активна або, навпаки, пасивна і відсторонена від усіх,
- не вказує на предмети,
- не бавиться іграшками.
- Якщо дитина до 2-х років:
- не реагує на звернене до неї мовлення,
- не виконує прохання, інструкції, вказівки,
- погано реагує на будь які зміни,
- виконує певні рухи, що повторюються («тріпає» руками, бігає по колу, крутиться, хитає тулубом, переступає з ноги на ногу тощо),
- не має відчуття небезпеки (тікає, біжить на дорогу, не зважає на біль тощо),
- використовує для гри нетипові предмети, розкладає їх у ряд.
- У віці 3-х років і старше:
- втрачає вже набуті навички мовлення і взаємодії з оточуючими,
- уникає зорового контакту,
- не розуміє почуттів інших,
- постійно повторює одні і ті самі рухи, дії, слова тощо,
- незвично та емоційно реагує на певні звуки, запахи, світло, дії оточуючих тощо,
- різки та раптові прояви гніву, агресії, самоагресії тощо.
Що робити?
- Важливо пам’ятати, що окремі симптоми не означають, що у дитини розлад аутистичного спектру. Багато дітей, які не мають аутизму, проявляють ті чи інші ознаки розладу.
- Якщо у вас виникли певні підозри чи сумніви щодо поведінкових проявів вашої дитини, – довіртесь фахівцям.
- Час і вік для корекції розладів аутистичного спектру – критично важливі ресурси: чим пізніше розпочато корекційне втручання, тим гіршим буде результат.
- Допомагайте дитині в тому, щоб вона стала максимально автономною та самостійною.
- Не порівнюйте вашу дитину з іншими, лише з нею самою, вчорашньою. Не порівнюйте з умовною «нормою».
- Фіксуйте її динаміку розвитку – привчіться зауважувати, або й записувати, кожен успіх, навіть мінімальний. Повірте, іноді динаміка помітна тільки тоді, коли ви самі надасте собі ці докази.
- Прийміть та любіть свою дитину. Прийняття – глибоке розуміння того, що вона народжена не для того, щоб комусь подобатися або виправдовувати чиїсь очікування. Прийміть її такою, якою вона є. Це навчить вас і інших людей приймати дитину з її слабкостями та особливостями.
